Комунальний заклад "Настасівський заклад загальної середньої освіти"

Початок навчання дитини у школі – складний і відповідальний етап у її житті. Малята 6-7 років переживають психологічну кризу, пов’язану з необхідністю адаптації до школи.

Для дитини прихід у школу – це як своєрідне «оформлення на посаду». Вперше в житті дитина стає членом суспільства із своїми обов’язками.

Адаптація дитини до навчання у школі відбувається не відразу. Це досить складний процес, пов'язаний із напруженням усіх систем організму. Головне завдання батьків – допомогти дитині адаптуватися до нових умов, налагодити правильні , добрі стосунки з однолітками, вчителями. Цього досягти легше, якщо дитина відвідувала дошкільний заклад. Спочатку ставлення дитини до навчання часто залежить від думки батьків. Адже не таємниця, що в багатьох сім’ях ведуться розмови про те, що програма складна. Хоча слід зазначити, що першокласник у повному обсязі здатний засвоїти запропоновану програму. Його треба навчити організовувати себе, пристосуватися до нових умов життя і до вимог навчання.

Адаптація – це процес пристосування до успішного функціонування у певному середовищі і здатність подальшого психологічного, особистісного і соціального розвитку.

Період адаптації триває від кількох тижнів до кількох місяців, в залежності від особистісних якостей дитини. У цей період дитина може дуже нервувати, переживати, бути тривожною і напруженою. Може з’явитися стан тривоги, капризи, можуть проявитися труднощі наступного характеру: впертість, не зосередженість, замкненість, демонстративність і т. д.

Характеристики періоду адаптації:

1. Змінюється соціальна позиція дитини: з дошкільника вона перетворюється на учня. У неї появилися нові обов’язки: робити уроки, приходити вчасно до школи, бути уважною, дисциплінованою і т. д. Вперше дитина стає членом суспільства з своїми обов’язками. Учитель виступає представником соціуму: він задає вимоги і норми, орієнтує школяра в тому, як слід поводитися, що та як робити.

2. У дитини відбувається зміна провідної діяльності. До початку навчання у школі діти переважно були зайняті грою. З приходом до школи вони почали опановувати навчальну діяльність. Основна психологічна відмінність ігрової і навчальної діяльності полягає в тому, що ігрова діяльність є вільною, а навчальна довільною – побудована на довільних зусиллях. Потрібно зазначити, що власне перехід дитини від ігрової діяльності до навчальної здійснюється не з її волі, не природним для неї шляхом, а немовби «нав’язаним».

3. Важливим чинником психологічної адаптації до школи є соціальне оточення. Від ставлення вчителя до дитини залежить успішність її подальшого навчання. Успішність процесу адаптації визначає ще й те, наскільки міцно вона змогла ствердити свою позицію серед однолітків. Активний та ініціативний першокласник стає лідером, починає добре вчитися, а тихий і податливий – перетворюється на аутсайдера, вчиться неохоче або незадовільно.

4. Одна з гострих проблем – заборона рухової активності ініціативних учнів і, навпаки, активізація млявих і пасивних.

Соціально – психологічна адаптація є процесом активного пристосування, на відміну від адаптації фізіологічної, яка відбувається немовби автоматично. Стосунки із середовищем, до якого треба пристосуватися особливі. На лише оточення впливає на людину, але вона сама змінює соціально – психологічну ситуацію. Тому адаптувати доводиться не тільки дитину до класу, до свого місця у школі, до вчителя, але і самого педагога до нових для нього малюків.

Дезадаптованість у певної частини учнів пов’язана з поведінковими проблемами – низьке засвоєння шкільних норм поведінки. На уроках ці діти неуважні, часто не слухають пояснень учителя, відволікаються на сторонні заняття і розмови. Якщо ж вини зосереджуються на завданні, то виконують його правильно. На перерві відбувається розрядка: вони бігають, кричать, заважають іншим.

Причини дезадаптації

• «неправильні» методи виховання в сім’ї;

• функціональна неготовність до навчання в школі;

• проблеми у спілкуванні з дорослими;

• неадекватне усвідомлення свого статусу в групі однолітків;

• низький освітній рівень батьків;

• конфліктна ситуація в сім’ї;

• негативне ставлення вчителя до дітей;

• неповна сім’я тощо.

Ракоча Н.В. практичний психолог
Настасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів